Далін: Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 26-92
Грозова ягода — один із найбільш відомих та міфологізованих артефактів електричної природи. Рідкісність та здатність суттєво підняти витривалість його носія надали артефакту легендарного статусу серед сталкерів.
Без відповідного захисту володіння артефактом є вкрай небезпечним через його сильну радіоактивність.
Цікава особливість: при нагріванні понад 78 градусів Цельсія провокує групові галюцинації утопічного типу.
Грозова ягода — один із найбільш відомих та міфологізованих артефактів електричної природи. Рідкісність та здатність суттєво підняти витривалість його носія надали артефакту легендарного статусу серед сталкерів.
Без відповідного захисту володіння артефактом є вкрай небезпечним через його сильну радіоактивність.
Цікава особливість: при нагріванні понад 78 градусів Цельсія провокує групові галюцинації утопічного типу.
Далін: КПК № 46. Вилучено з КПК сталкера
Нейтрал: Ми тоді стали на ніч між двома корівниками на Кордоні. Місце наче тихе, аномалій небагато, радіація в межах допустимого. Розвели багаття, кинули казанок, хтось дістав консерви. Я скинув рюкзак ближче до вогню, не думаючи про наслідки. Втома така, що байдуже, де що лежить. Уже потім зрозумів, яку дурість зробив.
Спершу все було як завжди. Тільки вогонь горів якось занадто рівно, без тріску, ніби хтось його налаштував. Ми заговорили — спокійно, без матюків, без напруги. Незвично. І тут я відчув, що мені… добре. По-справжньому добре — так, як давно не було.
Перед очима Зона почала змінюватися. Наче корівники хтось відбудував наново, стіни пофарбовані, світло проведене. Я бачив, як сталкери йдуть дорогою без зброї, сміються, вітаються одне з одним, ніби тут ніколи не було страху. Один із хлопців сказав, що чує музику. І я теж почув її — тиху, знайому, ніби з дитинства.
Нас привів до тями різкий тріск — рюкзак спалахнув іскрами. Аж тепер я згадав, що в ньому лежала Грозова ягода, яка нагрілася від багаття. Я чув від інших сталкерів, що таке трапляється, якщо артефакт сильно нагріти, але сам побачив вперше.
Нейтрал: Ми тоді стали на ніч між двома корівниками на Кордоні. Місце наче тихе, аномалій небагато, радіація в межах допустимого. Розвели багаття, кинули казанок, хтось дістав консерви. Я скинув рюкзак ближче до вогню, не думаючи про наслідки. Втома така, що байдуже, де що лежить. Уже потім зрозумів, яку дурість зробив.
Спершу все було як завжди. Тільки вогонь горів якось занадто рівно, без тріску, ніби хтось його налаштував. Ми заговорили — спокійно, без матюків, без напруги. Незвично. І тут я відчув, що мені… добре. По-справжньому добре — так, як давно не було.
Перед очима Зона почала змінюватися. Наче корівники хтось відбудував наново, стіни пофарбовані, світло проведене. Я бачив, як сталкери йдуть дорогою без зброї, сміються, вітаються одне з одним, ніби тут ніколи не було страху. Один із хлопців сказав, що чує музику. І я теж почув її — тиху, знайому, ніби з дитинства.
Нас привів до тями різкий тріск — рюкзак спалахнув іскрами. Аж тепер я згадав, що в ньому лежала Грозова ягода, яка нагрілася від багаття. Я чув від інших сталкерів, що таке трапляється, якщо артефакт сильно нагріти, але сам побачив вперше.